Share This Article
Вікінгів пам’ятають як могутніх і грізних воїнів. Однак навіть вони не встояли перед ворогом, який змусив їх покинути свої домівки в Гренландії, де вони жили приблизно з 985 року.
Вікінги вперше закріпилися на півдні Гренландії з прибуттям Еріка Торвальдссона, також відомого як “Ерік Рудий”, норвезького дослідника, який приплив до Гренландії після вигнання з Ісландії. Невдовзі за ним прибули й інші, утворивши громади в Ейстрібіґґрі та Вестрібіґґрі, які процвітали протягом століть. Однак уже в XV столітті вони були змушені тікати.
Причини переселення
Раніше дослідники припускали, що такі фактори, як зміна клімату та економічні зрушення, ймовірно, змусили вікінгів покинути Гренландію. Нові дані показують, що ключову роль зіграло підвищення рівня моря, яке занурило під воду кілометри берегової лінії.
Між 14-м і 19-м століттями Європа та Північна Америка пережили період низьких температур, відомий як Малий льодовиковий період.
За цих холодних умов Гренландський льодовиковий щит став більшим. У міру його просування зростаюча вага обтяжувала ґрунт під ним, роблячи прибережні райони більш вразливими до затоплен
Водночас посилення гравітаційного тяжіння між льодовиковим щитом, що розширювався, і великими масами морського льоду виштовхувало більше морської води на узбережжя Гренландії.
Ці два процеси могли спричинити широкомасштабні повені вздовж берегової лінії, де жили вікінги.
Вчені перевірили гіпотезу, змоделювавши наростання льоду на південному заході Гренландії за 400-річний період норвезької присутності й додавши ці розрахунки до моделі, що показує підвищення рівня моря за цей час.
Потім проаналізували карти відомих місць перебування вікінгів, щоб побачити, як їхні висновки узгоджуються з археологічними даними, що свідчать про кінець присутності вікінгів у Гренландії.
Моделі показали, що приблизно з 1000 до 1400 року підняття рівня моря навколо Гренландії затопило б поселення вікінгів на 3,3 метра, зачепивши близько 204 квадратних кілометрів прибережної землі – це не лише житлові будівлі, а й території, що використовували для землеробства та пасовищ.
Проте підвищення рівня моря, ймовірно, було не єдиною причиною, по якій вікінги залишили Гренландію. Інші типи викликів можуть спричинити крах навіть давніх громад, а ідеальний шторм зовнішнього тиску — наприклад, зміна клімату, соціальні заворушення та виснаження ресурсів — міг підштовхнути вікінгів назавжди покинути свої поселення, сказала Маріса Джулія Борреггіне докторант кафедри наук про Землю та планети Гарвардського університету.
Поєднання зміни клімату та навколишнього середовища, зміни ресурсного ландшафту, зміни попиту та пропозиції на ексклюзивні продукти для зовнішнього ринку та взаємодії з інуїтами на Півночі — усе це могло сприяти цій міграції», — сказала вона. «Імовірно, поєднання цих факторів призвело до міграції скандинавів з Гренландії та далі на захід».